21 ЛЮТОГО-МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ.

 21 ЛЮТОГО-МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ.

Мова- це багатство кожного народу. Кажуть, що коли вмирає мова, то зникає і народ.

Наша українська мова багата і милозвучна, яскрава і кольорова, барвиста і квітуча...Наша мова- це справжнє багатство українського народу. А пісня- це душа українців. Коли по світу лине щира українська пісня- світ аплодує стоячи.

Наша мова багата на чудові прислів'я, які склав народ. Одне із них- ,,БЕЗ ВЕРБИ ТА КАЛИНИ НЕМАЄ УКРАЇНИ".

16 лютого - День Єднання

День єднання несе собою важливу мету: показати, що українці єдина нація, яка любить свою Батьківщину та рідні землі. Закликаємо всіх українців до єднання заради миру, спокою і цілісності нашої держави!

 

14 лютого день Святого Валентина

 

14 лютого － це не тільки День Святого Валентина, який вважається покровителем закоханих, а ще й Міжнародний день дарування книг. Вважається, що в цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

Тож у нашій бібліотеці оголошено акцію “Подаруй бібліотеці книгу.” Кожний із вас, наші читайлики , може подарувати гарну украінську дитячу книжку нашій бібліотеці, яка стане для усіх інших читачів святом спілкування і корисного проведення часу.

Запрошуємо всіх охочих долучитися до наповнення бібліотечного фонду цікавими, корисними, пізнавальними книжечками.

Добрі справи робити приємно！

Тиждень біології

 

     До тижня біології в шкільній бібліотеці була створена тематична поличка: 

"Біологічні науки, та охорона природи";

"Біологія - це цікаво"

"Цікаві факти про віруси".

  Віруси не є живими істотами. у них немає клітин, вони не вміють перетворювати їжу в енергію, і без "господаря" це всього лише невеликі згустки хімічних речовин.

2️⃣9️⃣ січня 1918 року бій під Крутами.

 

Крути – біль і вічна слава Україна!

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

"На порох стерти, перебити!" —

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей — не перемогти!

січня 1918 року відбулася надзвичайно героїчна і водночас трагічна подія в історії нашої країни – бій під Крутами, яка ознаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення права жити на власній землі, у незалежній державі. Це був бій за майбутнє України й великий безсмертний подвиг юних студентів та курсантів, що захищали українську державність, поклавши на вівтар найцінніше – власне життя. Вони, герої Крут, були першими кіборгами в нашій історії, стали легендою для наступних поколінь борців за незалежність.

Цей день назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

28 січня 1992 року Державним Прапором України

 

Історичні_хвилинки

30 років тому, 28 січня 1992 року, Верховна Рада України постановила затвердити Державним Прапором України національний прапор синьо-жовтого кольору.

Зародження

Як на українських землях з’явився символ з поєднанням синього та жовтого кольорів невідомо. Деякі легенди говорять, що ці кольори з’явились завдяки трипільцям під час великого переселення народів.

Перша історична згадка датується 1256 роком – днем заснування Львова. Саме на гербі міста Лева поєднались ці символічні для країни кольори – жовтого лева на блакитному тлі.

Поєднання цих барв було поширеним і в добу козацтва, особливо у період XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення — він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гамму кольорів.

Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на її думку Мао, символізувало біди для держави.

У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищої вулкана світу — Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6872 метри.

Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору.

Найбільший прапор України був розміром 40×60 метрів. Його навіть внесли до Книги рекордів України. А найбільший намальований національний прапор з’явився в Києві в червні 2014 року. Тисячі жителів столиці на Оболонській набережній розмалювали частину бетонного укосу.

Читайте тут: http://brodu-rcbs.blogspot.com/

7 грудня весь світ відзначає День української хустки.

 7 грудня весь світ відзначає День української хустки.

Українки завжди носили хустку. Хустка розповідала про свою власницю багато, незалежно від того, чи була вона святкова, чи буденна.

Українки — чарівні жінки в будь-якому вбранні, а в українській хустці особливо.

Голодомор 1932–1933 років — геноцид української наці

Голодомор 1932–1933 років — геноцид української наці

Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою захисти.

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів.

. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей.

"Чорна сповідь України"

Пшениця є символом українського народу ще з часів трипільської культури. Під синім небом її золотистий потік створив кольори українського прапора – жовто-блакитний.

Грецький історик Геродот ще в 450 році до нашої ери говорить про хлібний експорт з України, який поширився до Середземномор’я, до Римської держави, а далі й до всієї Європи. У середні віки Україна стає житницею світового значення. Хліба так багато, що відбувається його перевиробництво.

У 1913 році 32 відсотки вирощеного Російською імперією хліба припадало на Україну. На вирощування хліба в Україні вплинули події 1917 – 1920 років, але населення забезпечувало себе достатньою кількістю хліба.

Після того, як українського селянина загнали в колгосп, світ втратив потужного вільного виробника хліба, який в майбутньому вже не міг розпоряджатися плодами своєї праці. Він уже не міг прогодувати самого себе.

Його і його сім’ю почали морити голодом.

(уривки з книги Ніни Виноградської «Голод»)

Виставка-пам’ять « Чорна сповідь України», що підготовлена бібліотекарями Ізюмської центральної міської бібліотеки, представляє читачам книги українських та закордонних авторів. У виданнях, які представлені на виставці, публікується велика кількість матеріалів, що переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки цієї страшної події, яка забрала мільйони життів безвинних людей.

Окремі розділи експозиції присвячені книзі Василя Барки «Жовтий князь», якій в 2021 році виконується 60 років. Письменник сам був свідком голоду на Полтавщині та Кубані в ті часи, багато років збирав свідчення українців, які вижили в 1932-1933 роках . Написав « Жовтого князя» за два роки, а йшов до цієї книги все життя.

9 листопада - День української писемності та мови

 

9 листопада - День української писемності та мови (#ДеньУкраїнськоїПисемностіМови)

Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни.

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній

вимовляється, –

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

(Дмитро Білоус)

Щороку 9 листопада, починаючи з 1997 року, Україна відзначає День української писемності та мови.

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, “батька українського письма”.

3 листопада святкує свій день народження відома українська письменниця Ірен Роздобудько

 3 листопада святкує свій день народження відома українська письменниця, неодноразова переможниця літературного конкурсу "Коронація слова", володарка знаку “Золотий письменник України” 2012 року Ірен Роздобудько. Її називають однією з найуспішніших українських письменниць.

Письменниця у своїй творчості ніколи не обмежувалася якимись одним жанром, вона також сміливо експериментує із стилями, темами та героями і вибудовує власну оригінальну манеру.

Ірен Роздобудько просто займається улюбленою справою, і можливо, саме у цьому нестримному бажанні і закладена формула її успіху. А ще – у таланті і великій працелюбності. У творчому доробку Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких легкі детективи, любовні, психологічні, сатиричні романи та дитячі книжки, зокрема "Коли оживають ляльки", "Пригоди на острові Клаварен", "Дитинство видатних людей", куди увійшли п'ять біографій маленьких геніїв різних країн – Блеза Паскаля, Вольфганга Моцарта, Катерини Білокур, Чарлі Чапліна та Ганса Андерсена.

Нашим читачам до вподоби твори письменниці. Деякі з них брали участь у регіональному конкурсі «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» і отримали нагороди. Пропонуємо переглянути кілька відгуків на книгу Ірен Роздобудько «Коли оживають ляльки» . Будемо дуже раді, якщо ви прочитаєте твори письменниці та напишете свої відгуки.

7 листопада виповнюється 85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського.

 7 листопада виповнюється 85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського.

Микола Степанович – український письменник-шістдесятник, кінорежисер, актор, сценарист і поет. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Володимира Вернадського, Міжнародної премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США), літературної премії «Благовіст». Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України. Заслужений діяч мистецтв України.

Пропонуємо вашій увазі огляд творчості письменника «Поет - це слово. Це його життя...».

Більш детальну інформацію про письменника ви можете отримати скориставшись електронним каталогом Хмельницької ОУНБ http://ecatalog.ounb.km.ua/.../irbis64r_14/cgiirbis_64.exe та замовити книги, скориставшись послугами «Міжбібліотечний абонемент» та «Електронна доставка документів». Детальна інформація за посиланнями http://ounb.km.ua/poslugi/mba_na_sayt.pdf

http://ounb.km.ua/poslugi/edd/index.php

1 листопада виповнюється 160 років від дня народження українській дитячій письменниці, прозаїка та поетеси Дніпрової Чайки

 1 листопада виповнюється 160 років від дня народження українській дитячій письменниці, прозаїка та поетеси Дніпрової Чайки

Дніпрова Чайка – літературний псевдонім української письменниці Людмили Олексіївни Березіної (Василевської).

Л.О.Березіна народилась 1 листопада 1861 р. у родині священика у с. Карлівка Херсонської губ. (Нині це село Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області).

 

 

Європейський союз

 Європейський союз - напевно найбільш природне сучасне економіко-геополітичне об’єднання на сьогоднішній день, яке представлене більш ніж пів мільярдом її жителів і наближаючийся до чверті в світовому валовому внутрішньому продукті частини економіки.

Утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору і набув чинності 1-го листопада 1993- го року. Цьому передувала величезна робота, що почалася ще з 1951-го року, коли в Парижі було підписано договір про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі. Європейський союз - це унікальне утворення націлене насамперед на ефективну регіональну інтеграцію. Загальні стандарти і основні цінності, якість і повага до прав людини, єдина, монолітна, але гнучка політика, питання колективної безпеки, роблять єврозону найбільш надійним партнером як для найближчих сусідів, так і для всіх інших країн світу.