Голодомор 1932–1933 років — геноцид української наці

Голодомор 1932–1933 років — геноцид української наці

Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою захисти.

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів.

. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей.

"Чорна сповідь України"

Пшениця є символом українського народу ще з часів трипільської культури. Під синім небом її золотистий потік створив кольори українського прапора – жовто-блакитний.

Грецький історик Геродот ще в 450 році до нашої ери говорить про хлібний експорт з України, який поширився до Середземномор’я, до Римської держави, а далі й до всієї Європи. У середні віки Україна стає житницею світового значення. Хліба так багато, що відбувається його перевиробництво.

У 1913 році 32 відсотки вирощеного Російською імперією хліба припадало на Україну. На вирощування хліба в Україні вплинули події 1917 – 1920 років, але населення забезпечувало себе достатньою кількістю хліба.

Після того, як українського селянина загнали в колгосп, світ втратив потужного вільного виробника хліба, який в майбутньому вже не міг розпоряджатися плодами своєї праці. Він уже не міг прогодувати самого себе.

Його і його сім’ю почали морити голодом.

(уривки з книги Ніни Виноградської «Голод»)

Виставка-пам’ять « Чорна сповідь України», що підготовлена бібліотекарями Ізюмської центральної міської бібліотеки, представляє читачам книги українських та закордонних авторів. У виданнях, які представлені на виставці, публікується велика кількість матеріалів, що переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки цієї страшної події, яка забрала мільйони життів безвинних людей.

Окремі розділи експозиції присвячені книзі Василя Барки «Жовтий князь», якій в 2021 році виконується 60 років. Письменник сам був свідком голоду на Полтавщині та Кубані в ті часи, багато років збирав свідчення українців, які вижили в 1932-1933 роках . Написав « Жовтого князя» за два роки, а йшов до цієї книги все життя.

9 листопада - День української писемності та мови

 

9 листопада - День української писемності та мови (#ДеньУкраїнськоїПисемностіМови)

Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни.

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній

вимовляється, –

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

(Дмитро Білоус)

Щороку 9 листопада, починаючи з 1997 року, Україна відзначає День української писемності та мови.

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, “батька українського письма”.

3 листопада святкує свій день народження відома українська письменниця Ірен Роздобудько

 3 листопада святкує свій день народження відома українська письменниця, неодноразова переможниця літературного конкурсу "Коронація слова", володарка знаку “Золотий письменник України” 2012 року Ірен Роздобудько. Її називають однією з найуспішніших українських письменниць.

Письменниця у своїй творчості ніколи не обмежувалася якимись одним жанром, вона також сміливо експериментує із стилями, темами та героями і вибудовує власну оригінальну манеру.

Ірен Роздобудько просто займається улюбленою справою, і можливо, саме у цьому нестримному бажанні і закладена формула її успіху. А ще – у таланті і великій працелюбності. У творчому доробку Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких легкі детективи, любовні, психологічні, сатиричні романи та дитячі книжки, зокрема "Коли оживають ляльки", "Пригоди на острові Клаварен", "Дитинство видатних людей", куди увійшли п'ять біографій маленьких геніїв різних країн – Блеза Паскаля, Вольфганга Моцарта, Катерини Білокур, Чарлі Чапліна та Ганса Андерсена.

Нашим читачам до вподоби твори письменниці. Деякі з них брали участь у регіональному конкурсі «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» і отримали нагороди. Пропонуємо переглянути кілька відгуків на книгу Ірен Роздобудько «Коли оживають ляльки» . Будемо дуже раді, якщо ви прочитаєте твори письменниці та напишете свої відгуки.

7 листопада виповнюється 85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського.

 7 листопада виповнюється 85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського.

Микола Степанович – український письменник-шістдесятник, кінорежисер, актор, сценарист і поет. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Володимира Вернадського, Міжнародної премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США), літературної премії «Благовіст». Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України. Заслужений діяч мистецтв України.

Пропонуємо вашій увазі огляд творчості письменника «Поет - це слово. Це його життя...».

Більш детальну інформацію про письменника ви можете отримати скориставшись електронним каталогом Хмельницької ОУНБ http://ecatalog.ounb.km.ua/.../irbis64r_14/cgiirbis_64.exe та замовити книги, скориставшись послугами «Міжбібліотечний абонемент» та «Електронна доставка документів». Детальна інформація за посиланнями http://ounb.km.ua/poslugi/mba_na_sayt.pdf

http://ounb.km.ua/poslugi/edd/index.php

1 листопада виповнюється 160 років від дня народження українській дитячій письменниці, прозаїка та поетеси Дніпрової Чайки

 1 листопада виповнюється 160 років від дня народження українській дитячій письменниці, прозаїка та поетеси Дніпрової Чайки

Дніпрова Чайка – літературний псевдонім української письменниці Людмили Олексіївни Березіної (Василевської).

Л.О.Березіна народилась 1 листопада 1861 р. у родині священика у с. Карлівка Херсонської губ. (Нині це село Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області).