22 грудня 1833 р. народилася

У 1860 роках письменниця здобула значної літературної слави в Україні після публікації україномовної збірки "Народні оповідання" (1857).
Марко Вовчок — це одна з найзагадковіших постатей в українській літературі
Вона знала близько 10 іноземних мов, серед яких французька, англійська, польська, чеська, німецька, українська та ін. У родині письменниці повсякденною мовою була французька.

Марія була надзвичайно вродливою жінкою. Чоловіки захоплювалися, боготворили, кохали й проклинали її. У письменницю були закохані Пантелеймон Куліш, Іван Тургенєв, Дмитро Писарєв, Олександр Герцен, Микола Чернишевський, Микола Некрасов.
Жінки ж навпаки — ненавиділи її.
"Зовні — проста баба… противні білі очі з противними білими бровами та віями, пласке обличчя, на людях мовчить, ніяк не розговориш, відповідає лише "так" та "ні". А чоловіки сходять по ній з розуму…", — писала про неї троюрідна сестра Льва Толстого.

У Марії Маркович була репутація "фатальної жінки", через те, що два її коханих чоловіки померли просто в неї на руках, а третій закоханий вчинив самогубство.
Свої роки Марія доживала на Кавказі, де служив її чоловік. Письменниця пішла з життя, сидячи в саду під улюбленою грушею, де і була похована.
Що притягувало до цієї письменниці чоловіків, для багатьох з яких роман із нею ставав останнім у житті? Цю таємницю вона забрала разом із собою...




Немає коментарів:
Дописати коментар