"Будьмо, знайомі!

понеділок, 30 листопада 2020 р.

Сашко Дерманський


 Сашко Дерманський

 28 листопада свій день народження відзначав дитячий письменник, який пише для дітей у жанрах чарівної казки, чарівної повісті, фентезі та вірші. Вітаємо чудового автора, Сашка Дерманського, з днем народження.

Своїми творами він допомагає зберігати зернятка дитячих душ: "Якщо не з книжки, то звідки тоді дитина дізнається, що найголовніше в житті - робити добро!"
Вітаємо Вас зі святом, шановний пане Дерманський, Натхнення Вам, фантазії, невтомної енергії та нових чарівних ідей.

185 років від дня народження Марка Твена


 Американський письменник, гуморист, сатирик, публіцист, видавець - Марк Твен.

🖊Життя Марка Твена було складним і насиченим багатьма зовсім не очікуваними подіями. Він пізнав злети і падіння, бував і багатим і бідним, вкладав свої гонорари в божевільні заміри та проекти й часто помилявся у фінансових справах.
⚠️Цікаві факти з життя і творчості письменника👇
🖊Народився майбутній письменник в крихітному містечку в американському штаті Міссурі, пізніше він жартував, що з його появою населення містечка збільшилася на 1 %.
🖊До чотирьох років хлопчик практично весь час хворів, був неспокійною дитиною.
🖊В ранньому дитинстві страждав на лунатизм.
🖊Коли хлопчику виповнилося 12 років, його батько помер від пневмонії, і щоб вижити, довелося покинути школу і заробляти на життя.
🖊Оскільки з юних років був змушений працювати й допомагати своїй родині, системної освіти він не отримав.
🖊Служив солдатом, випробовував долю золотошукача, згодом влаштувався репортером і зрештою став письменником.
🖊Марк Твен – це не справжнє ім’я, а псевдонім американця Семюеля Лэнгхорна Клеменса.
🖊Марк Твен походить від судноплавного терміна «mark twain». Цей термін означає мінімальну глибину, де може пройти пароплав.
🖊Адже письменник певний час служив рульовим на судні “Пенсільванія”
🖊Ще підписувався і як «Рамблер», «сьєр Луї де Конт», «Сержант Фантом».
🖊29 разів перетнув Атлантичний океан.
🖊Наклав заборону на публікацію мемуарів протягом ста років після своєї смерті.
🖊Марк Твен не соромився у висловах, оригінальні тексти його книг рясніють словами і фразами, які в сучасному суспільстві вважаються неполіткоректними, а то й зовсім образливими.
🖊 У всіх сучасних виданнях його творів англійською мовою коректори замінили ці слова і вислови на нейтральні.
🖊1 липня 1874 року в продажу з’явилася перша партія друкарських машинок Remington. Марк Твен став одним із перших покупців. Письменник пишався тим, що першим застосував цей корисний винахід у літературі.
🖊 Був надзвичайно популярним лектором, виступав по всьому світу.
🖊Теми для виступів могли бути самими несподіваними – наприклад, одна з лекцій називалася «Перший кавун, який я вкрав», причому одним з її слухачів став Зигмунд Фрейд.
🖊Твен був великим письменником, але жахливим бізнесменом. Усе зароблене завдяки літературному таланту, він інвестував в абсолютно даремні речі – одна із його машин обійшлася йому в 200 тисяч доларів, хоча середня американська сім’я жила на 1,2 тисячі доларів на рік.
🖊 При цьому вкладати гроші в розробку телефонних апаратів відмовився, визнавши винахід позбавленим перспектив.
🖊Дуже любив кішок і завжди тримав удома цих тварин.
🖊 Коли був редактором журналу, йому доводилося читати і викидати безліч рукописів початківців авторів. Письменник жартував, що хотів би займатися цією ж роботою в ті часи, коли люди вибивали тексти на каменях — тоді з невдалих чернеток він побудував би собі чудову віллу.
🖊У 1882 році, більш ніж за десять років до того, як методи дактилоскопії стали відомі в Сполучених Штатах, Твен описав пошук злочинця за відбитками пальців у романі «Життя на Міссісіпі»
🖊Був франтом і носив тільки білі костюми. В його гардеробі їх було більше двох десятків. А ще, обов’язково білий капелюх і червоні шкарпетки.
🖊Обожнював більярд і часто грав на гроші.
🖊Був завзятим курцем. У його кімнаті завжди знаходилося двадцять-тридцять набитих тютюном трубок, щоб він міг, не відриваючись від роботи, палити їх одну за одною. З восьмирічного віку, аж до самої смерті викурював від 20 до 40 цигарок щодня.
🖊Сигари письменник обирав найбільш смердючі і завжди найдешевші.
🖊На честь Марка Твена американці назвали кратер на Меркурії.
🖊Дружив з Ніколою Тесла, відомим фізиком і винахідником. Вони багато часу проводили разом в лабораторії Тесли. Марк Твен захоплено спостерігав за роботою фізика і називав його володарем блискавок.
🖊 Та й сам Твен був відомий своїми винаходами.Серед них: новий тип парового двигуна; машина для набору сторінок; еластичний пасок для штанів і навіть отримав патент на свій винахід (до цього чоловіки користувалися підтяжками); альбом для скрапбукінгу з “самоклеючими” сторінками.
🖊 Він написав понад 25 книг різних жанрів. Марка Твена знають і як гумориста. Він міг висловитися смішно і влучно, але у всіх творах видно його любов до людей: «Можна смішити читача, але це пусте заняття, якщо в глибині книги не лежить любов до людей. Багато хто не розуміє, що від гумориста потрібна така здатність бачити, аналізувати, розуміти, як і від автора серйозних книг».
🖊Марк Твен народився невдовзі після того, як по небу пролетіла комета Галлея. Наприкінці свого життя він сказав: «Наступного року комета прилітає знову, і я розраховую піти разом із нею».
🖊 20 квітня 1910 року комета Галлея повертається, і вже наступного дня 21 квітня 1910 року він помирає.
“Мені було потрібно 15 років для того, щоб зрозуміти, що у мене немає ніякого літературного таланту. Але було занадто пізно. Я вже не міг відмовитися писати, мої книги зробили мене знаменитим”. Марк Твен

Г. Косинка

Портрет "Г. Косинка"

Г. Косинка — один із найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище пись­менника) народився 29 листопада 1899 р. в с. Щербанівці на Київ­щині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному й працював писарем. 1914 р. Григорій пере­їхав до Києва, де доводилося працювати й вчитися на вечірніх гім­назійних курсах. Під час визвольних змагань брав участь у бойо­вих діях у лавах армії УНР, за що певний час довелося відсидіти у в’язниці. Пізніше примкнув до лівих есерів («боротьбистів»), які симпатизували більшовикам. 4 травня 1919 р. в газеті «Боротьба» було надруковано автобіографічний етюд «На буряки», за підпи­сом «Г. Косинка», що став псевдонімом письменника.
1920 р. вступив до Київського інституту народної освіти (КІНО), який згодом довелося залишити через матеріальну скруту. Його новели з’ялялися на сторінках багатьох часопи­сів, а 1922 р. вийшла його перша збірка «На золотих богів». Г. Косинка часто виступав на літературних вечірках з читан­ням своїх творів, що, за свідченням багатьох сучасників, він робив із неперевершеною майстерністю. Г. Косинка був членом київського літературного об’єднання письменників-попутників «Ланка» (з 1926 р.— МАРС — Майстерня Революційного Слова), до якого входили В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович, Є. Плужник, Т. Осьмачка та ін. У 1920-1930-ті рр.виходило багато збірок письменника: «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Вибрані оповідання» (1929), «Серце» (1933) тощо. Писав він і публіцистичні твори, перекладав російських письменників. 5 листопада 1934 р.Г. Косинка був заарештований і 18 грудня то ж року розстріляний.
У своїй творчості Г. Косинка розвиває найкращі традиції української новелістики початку XX ст., зокрема М. Коцюбин­ського, С. Васильченка й передусім В. Стефаника. Письменник прагне на обмеженому часі й просторі художнього твору зобразити трагічну розірваність сучасного йому світу, в якому персонажі не можуть ужитися. Для змалювання індивідуальних характе­рів Г. Косинка майстерно використовує такі засоби психологіч­ного аналізу, як індивідуалізація мовлення, точна й лаконічна художня деталь, символічний пейзаж, показ найдрібніших нюан­сів психологічного стану персонажів. Суспільні проблеми у творах Г. Косинки зазвичай проходить крізь індивідуалізоване сприй­няття героїв, що охоплює однобічні оцінки, наголошуючи на пере­вазі загальнолюдських цінностей над класово-ідеологічними.

 

пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

На допомогу вчителю і учням

  Бібліотека пропонує вам посилання на віртуальні бібліотеки, де можна безкоштовно почитати книги:

http://ae-lib.org.ua/index.htm

  • Портал Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського

http://www.nbuv.gov.ua/

  • Бібліотека української літератури

https://www.ukrlib.com.ua/

  • Бібліотека аудіокниг українською мовою

https://sluhay.com.ua/


На допомогу вчителю :

Сайти для роботи:

Найкращі книжки світу, або Що має прочитати кожен


Список книжок світових авторів, які необхідно прочитати кожному освіченому українцю.

https://life.pravda.com.ua/culture/2011/08/15/83692/

четвер, 26 листопада 2020 р.

Бібліотеки - джерело інформації!


 Бібліотеки - джерело інформації!

27 листопада у багатьох країнах світу відзначають Всесвітній день інформації. Дату для відзначення цього дня обрала Міжнародна академія інформатизації. День інформації відзначають щорічно з 1994 року.
Сьогодні світом рухає інформація. Це можуть бути будь-які відомості, які передаються між людьми всілякими способами: усним, письмовим, візуальним та іншими.
Сьогодні уявити життя без шаленого потоку інформації просто неможливо. Кількість інформації передує рівню обізнаності у тій чи іншій сфері. Всі знають знамениту фразу: "Хто володіє інформацією — той володіє світом".
Слід зазначити, що завдяки появі нових технологій та комп'ютеризації інформація стала невід'ємною частиною існування людства. Інформація - це "їжа", яка потрібна мозку щодня, щоб не втрачати життєвого тонусу. Тому сьогодні слід дізнатися щось корисне та нове для себе і тим самим підтримати ідею відзначення Всесвітнього дня інформації.
Вітаємо усіх зі святом!
За цим посиланням на вас чекає цікава гра-вікторина ⬇️

#ГОЛОДОМОР#ГЕНОЦИД#ПАМ’ЯТАЄМО#


 #ГОЛОДОМОР#ГЕНОЦИД#ПАМ’ЯТАЄМО#

5 фактів про голод 1932-33 років Україні, які варто знати:
1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.
2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.
3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.
4. За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.
5. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

вівторок, 24 листопада 2020 р.

Запали свічку пам'яті.

 

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки.
Загальнонаціональну традицію ставити запалену свічу у вікні своїх осель на знак ушанування виморених голодною смертю ініціював всесвітньовідомий історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс. Джеймс Мейс переїхав жити в Україну, де зокрема написав: «Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих».
«Свічка, що мерехтить у вікні», запалена о 16:00 наприкінці листопада кожного року – це традиція важлива не лише для пам'яті про Голодомор. Вона єднає нас, творить націю і робить сильнішими».(А. Шпак)
Голод... Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи память його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Микола Носов (1908— 1976) — радянський письменник, автор знаменитої трилогії "Незнайко".

 

Микола Носов (1908— 1976) — радянський письменник, автор знаменитої трилогії "Незнайко".
Носов Микола Миколайович народився 23 листопада 1908 в Києві в сім'ї актора.
Дитинство провів в Ірпені. З 1915 по 1923 роки навчався в київській приватній гімназії Стельмашенка. З 1923 року родина знову мешкала у Ірпені, де Микола відвідував вечірню робітничу школу.
У 1927—1929 вчився в Київському художньому інституті, звідки перевівся в Московський інститут кінематографії (закінчив у 1932).
У 1932—1951 — режисер-постановник мультфільмів, науково-популярних та навчальних фільмів
Почав публікувати оповідання у 1938 ("Витівники", "Живий капелюх", "Огірки", "Чудові брюки", "Мишкова каша", "Городники", "Фантазери" і ін., надруковані головним чином у "малюковому" журналі "Мурзілка" і що склали основу першої збірки Носова "Тук-тук-тук", 1945).
Особливо широку популярність завоювали його повісті для підлітків "Весела сімейка" (1949), "Щоденник Миколки Синіцина" (1950), "Вітя Малєєв в школі і удома" (1951; Сталінська премія, 1952).
Довготривалу популярність і любов читачів здобули його казкові твори про Незнайка. Перше з них — казка "Гвинтик, Шпунтік і пилосос". Надалі герой з'явився в знаменитій трилогії — "Пригоди Незнайки і його друзів", "Незнайко в Сонячному місті" (1958) і "Незнайко на Місяці" (1964—1965).
За казкові твори автор отримав Державну премію Крупської.
Проте творчість письменника полягала не тільки в написанні казок. За свою біографію Н.Носов також створив твори : "Повість про мого друга Ігоря", "Таємниця на дні колодязя", "Повість про дитинство" та інші.
Микола Носов помер у Москві 26 липня 1976.
Більш детально про життя Миколи Носова ви дізнаєтеся за посиланням ⬇️
А літературна добірка стане вам у нагоді, щоб згадати видатного дитячого письменника, твори якого виховують і надихають не одне покоління малюків.

четвер, 19 листопада 2020 р.

Хто такий бібліотекар?


На изображении может находиться: 1 человек, текст
#професія#бібліотекар#бібліотека#покликання#
Бібліотекар — головна людина в бібліотеці, той, хто завжди знає, де знаходиться потрібна вам книга, а якщо ви не визначилися, що почитати, — обов'язково порадить. Бібліотекар — це ідеальна професія для любителів книг.
Бібліотекар займається:
• здійснює пошук і видачу книг;
• складанням і веденням електронних баз даних бібліотечного фонду та паперових каталогів;
• замовленням і оформленням нових надходжень книг;
• організацією заходів — літературних вечорів, зустрічей з письменниками, зборів книжкових клубів та іншого;
• створенням тематичних стендів, стінгазет, книжкових виставок та експозицій;
• виконанням обов’язків адміністратора в комп’ютерних читальних залах.
Які навички потрібні бібліотекарю
Справжній і успішний бібліотекар наділений багатьма якостями і вміннями
• Уміння працювати з бібліотечними картотеками і за необхідності навчити цьому відвідувачів.
• Знання, як правильно заповнювати документацію.
• Врівноваженість, акуратність.
• Уміння працювати на комп’ютері й можливість швидко навчатися поводженню з новим ПЗ.
• Загальна ерудованість і кмітливість.
• Комунікабельність.
• Організаторські здібності не будуть зайвими.
• Відкритість, дружелюбність, дисципліна
• Ініціативність, зібраність, стриманість, самоконтроль
Переваги роботи бібліотекаря
- Необмежені можливості для саморозвитку: можна читати книги або займатися науковою діяльністю просто на роботі.
- Спокійна й розмірена робоча атмосфера.
- Можливість зустріти цікавих людей.
Професія бібліотекар вимагає особливої відповідальності, знань і навичок в літературі. Тільки справжнісінький любитель творчості і книг зможе працювати в бібліотеці.
Бібліотекар – це покликання!

Акварель

 Акварель – це унікальний різновид живопису, що вільним рухом пензля художника, як по чародійству, перетворюється в морську гладь чи блакить неба, а безладно кинуті мазки у тремтіння листя чи сонячне сяйво…

Художники звертаються до акварелі, щоб відчути її чистоту, прозорість і свіжість, багатство тональних традицій. Важко назвати живописця, графіка, скульптора, архітектора, що протягом життя не зверталися до техніки акварелі. Аквареллю писали й українські художники: Т. Шевченко, Л. Жемчужников, І.Соколов, К. Трутовський, С. Васильковський та багато інших. Акварель надихає і сучасних митців.
У техніці акварельного живопису багато років працював колишній викладач за освітою та талановитий художник душею, гарна людина Дмитро Дмитрович Морський. Його акварелі вражають красою, чудовим сюжетом, відкривають завісу внутрішнього світу самого автора. Останні чотири роки свого життя він працював у нашій університетській науковій бібліотеці.



 

середа, 11 листопада 2020 р.

Права дитини


 Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, і кожна людина повинна поважати права іншої людини. Усі люди на Землі мають рівні права та свободи.

Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.
Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89 р.
🔸Кожна дитина має право
• на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
• на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
• на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за нею догляд;
• на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;
• на захист від будь-якого покарання;
• на захист від сексуальних домагань;
• на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
• на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
• на свободу думки, совісті, віросповідання;
• на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.
🔸Коли права, дитини порушуються
• Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я, « Коли її потреби ігноруються,
• Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
• Коли порушується недоторканність дитини.
• Коли дитину ізолюють. • Коли дитину залякують.
• Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.
• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
• Коли її особисті речі не є недоторканними.
• Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.
🔸Як реагує дитина на порушення її прав?
• їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б'ється, замикається в собі тощо).
• її турбує особиста безпека й любов до неї.
• Вона часто буває в поганому настрої.
• Може втекти з дому • Може вживати наркотики або алкоголь.
• Може заподіяти собі смерть.
🔸ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ?
• Пам'ятати, що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
• Забезпечити її фізичну безпеку. Упевнитися, що вона знає телефони 01, 02, 03, 04, імена та телефони близьких родичів і сусідів.
• Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.
• Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.
• Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.
• Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
• Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
• Залучати дитину до створення сімейних правил.
Пам’ ятайте! Дитина поважатиме права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.
🔸Поради дорослим
1. Радійте Вашій дитині.
Не перебивайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відволікайтеся, поки дитина не закінчила свою розповідь — тобто не дайте дитині запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона розповідає.
2. Займаючись домашніми справами, наспівуйте щось.
Не ставте занадто багато запитань.
3. Розмовляйте з дитиною спокійним, підбадьорливим тоном.
Не заставляйте робити дитину те, до чого вона не готова.
4. Слухайте дитину уважно, коли вона вам щось розповідає.
Не змушуйте дитину щось робити, якщо вона «крутиться», втомилась чи чимось схвильована.
5. Будьте терплячим.
Не потрібно весь час поправляти дитину, постійно повторювати: «Не так», «Перероби це».
6. Щодня читайте дитині.
Не кажіть: «Ні, вона не червона», краще скажіть: «Вона синя».
7. Не скупіться на нагороду: похвалу чи поцілунок
Не варто критикувати дитину навіть наодинці, тим більше в присутності інших.
8. Заохочуйте зацікавленість і уяву дитини Не слід встановлювати для дитини великої кількості правил: вона перестане звертати на них увагу.
9. Піклуйтесь про те, щоб у дитини були нові враження, про які вона могла б розповісти.
Не зловживайте стимулами для дитячих вражень — іграшками, поїздками тощо.
10. Допомагайте дитині
Не порівнюйте дитину з іншими дітьми
11. Відвідуйте разом з дитиною музеї, бібліотеки.
12. Якщо дитина почала щось колекціонувати , займіться разом із нею
13. Не втрачайте почуття гумору
🔸Голос дитини
• Окрім їжі, дайте мені теплосердечність, безпечний спокій і вашу любов.
• Дозвольте втішатися моїми замислами в цьому дивному світі постійних змін.
• Дайте мені доволі речей, якими я мала б змогу маніпулювати, доторкатися до них, нюхати, слухати, а навіть інколи й ламати.
• Дозвольте мені в міру моїх сил сідати, соватись, ставати, ходити, лазити і скакати.
• Не ідентифікуйте ваших почуттів і думок із природними потребами мого організму.
• Не кажіть, що я співаю, бавлюсь чи експериментую «забагато, задовго, зачасто».
• Не карайте мене, коли я хвилююся через невдачу, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
• Говоріть до мене серцем і вашими руками, бо ваші слова не завжди мені зрозумілі.
• Нехай довкола мене живуть гарні, ніжні й лагідні люди. Нехай царює тут мир — передумова зростання.
• У вашій хаті відступіть мені на власність один куточок і частину вашої уваги і вашого часу.
• Дозвольте мені ставити запитання й одержувати чесні відповіді. Також експериментувати, шукати й досліджувати.
• Навчіть мене розуміти і відчувати красу й тішитися — радіти з усього, хоча б навіть і з найбільшої дурниці.
• Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок.
• Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
• Надайте і мені частину відповідальності, вивірену до моїх сил і зростання.
• Навчіть мене брати участь у розвагах, заняттях.
• Поважайте мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життям і його труднощами.
• Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також як і чому?
• Зробіть усе, щоб я відчувала свою важливість і потрібність для вас і своє місце в планах нашої родини.
• Будьте для мене зичливі й людяні, щоб я навчалася відплачувати іншим тим самим.
• Покажіть, як дотримувати обіцянки.
• Не трактуйте мене як немовля, коли я хочу рости й бути великою,
• Нехай я ніколи не боятимуся утратити вашу любов.
• Не накидайте мені ваших переляків і острахів.
• Допоможіть мені зрозуміти різницю між функцією і дійсністю.
• Навчіть мене рівноваги, коли я впаду в гнів, але не лякатися гніву, коли він є виправданий і висловлює силу.
• Допоможіть мені помалу перемагати біль і марні забаганки. І тішитися майбутніми радощами.